Віктор Пинзеник:
ІДЕМО ДО ПОВНОГО НАРОДОВЛАДДЯ?
Почув про ще одну «новацію», варту уваги. Закон про люстрацію щодо призначення чиновника виконуватися не буде. Бо його норми суперечать Конституції України. Це сказав Конституційний Суд? Чи це сказав парламент, скасувавши закон? Ні перше, ні друге. Це сказав інший чиновник.
Не вестиму мови про сутність норм цього Закону. Проблема в іншому. І це фундаментальна проблема. Закон є, чи його немає? А якщо є, то чи повинен він дотримуватися усіма?
«Хороше» доповнення до ідеї референдумізації країни, коли і влади не потрібно, бо рішення можна схвалювати референдумом. І не радує зроблена внаслідок суспільної реакції заява про заміну використання одного заявленого референдуму опитуванням. Особливо, коли це стосується такого дуже непростого, делікатного питання, як переговори з Росією.
Ідея народовладдя через референдуми новими заявами тепер значно розширюється, що спонукає до постановки питань: а для чого нам тепер суди, коли чиновник сам визначає, правильний закон чи ні, виконувати його чи ні? І чи потрібні тоді взагалі закони і Верховна Рада, яка ухвалює їх? Уявляєте, скільки заощадимо на цьому?! Та чи пахне народовладдям ситуація, де чиновник керується правом визначати закон неконституційним?
Віктор Пинзеник

Виступ на 12-му Київському Безпековому Форумі А.Гриценка, розташований на його ж сторінці
Гриценко: "... Україна на повинна просити ПДЧ НАТО. Україна повинна сама розробити ПДЧ НАТО і виконувати"....
Не думаю, що А.Гриценко аж настільки невіглас і не розуміє, навіщо ПДЧ НАТО і навіщо підписувати асоціацію і звт з ЄС. А навіщо? Адже можна і так виконувати і "будувати Європу в Україні" без різних там пдч і асоціацій, як нам постійно торочили різні проросійські політики і партії.
Публічна позиція А.Гриценка на безпековому форумі - це відверте шкідництво і зрадництво. Під патріотичними і прозахідними прапорами.
Поширюйте.
https://www.facebook.com/A.S.Grytsenko/videos/309144273100205/?hc_ref=ARQpI9nDkiCC_Eh23-9yXKEaxvpRg0KAWy_zVTYDZFrdF5-6VHt4BJ-P4rz94hF2Y68&__xts__[0]=68.ARAKxlc1B-RF34yGNpVzEYxIieyOluF7GgIL1dY5PJdd8xX-oK8mP5zSlGEmcDvdbwEeeW2DDFj5p55Y6Lxls6D9j1xPmF1XA_eZXVxymxHoXkbqML0xfyocmsOeXCAQ3ITkATA_mcxVfgCldfr7HLZCNGzxsoB8ItMnX0-CVB5mHhCX2s1vYTjd_-6DCcXeGGHKwiWRlIQYKMHHsAHYteLtR2QWPvmDLDX2fVmreqbbnYt8KvyexQ6ma20O1HqmtIzYnHEsbw5-zz_3yjUa2yuQ1arwpNpWnQe3xwih1d_KLITarJpXxhZgPfyHotADZZ2trk_ns1vlQD7fOvOo2-bC79mlqjSxIlcIwQ&__tn__=FC-R

Поширюйте цей виступ "шкідника" де тільки можна!

"Народовладдя", яке так схоже на пропоноване УВ, В. Медведчуком з його чаплигами, Ю.Тимошенко, Н. Савченко... Якщо винести "народовладдя" за дужки, то програмні засади кандидата В. Зеленського, звичайно, краще за "Новий Курс" Тимошенко. Але те, що наголошується насамперед на пріоритеті та першочерговості просування саме т.з. "Народовладдя" - більш ніж насторожує. Хоча чорт, як відомо, в деталях, але самі короткі тези дають привід саме до настороженості. Під здебільшого правильними пропозиціями з економіки, загальними фразами-тезами про незмінність зовнішнього курсу та ін. - наскільки зрозумів, просуватимуть, як пріоритет саме "Народовладдя".
Головні небезпеки від В. Зеленського дві: просування НАРОДОВЛАДДЯ та МИР (невідомо, на яких засадах). Швидше за все, захочуть зробити в Раді конституційну більшість для просування "Народовладдя" та ін. смачних родзинок. Тому так важливо мати в майбутньому парламенті хоча б 150 депутатів для блокування подібних ініціатив. Хоча, можуть розпочати просувати "Народовладдя" вже в цьому парламенті, до парламентських виборів.
P.S. На мою думку - майже переконаний - що в передвиборчій програмі В.Зеленського просто забули написати про членство України в ЄС. Інакше пояснити не можна наявність згадки про членство в НАТО і відсутність згадки про ЄС. (тим більше, для значної частини виборців Зеленського явно не сподобається пункт про вступ до НАТО, якби вони прочитали програму кандидата). Значить, пріоритетна задача у кандидата - це саме т.з. "Народовладдя" та можливе ще кілька речей, які взагалі поки не озвучуються.

Генпрокурор в публічній промові "веде політичні дискусії" з політиками-опозиціонерами, відкрито хамить опозиційним політикам та обзиває політичних опонентів влади різними нехорошими словами. І це - страшне. Такої поведінки не пригадую від жодного ген.прокурора України, принаймні саме в таких проявах. Звичайно, попередники так само були заангажовані та використовувались для переслідування політичних опонентів, але хоча б так відверто не заявляли і не вихвалялись цим у прямому ефірі на всю країну.
Ще страшніше, що ніхто генпрокурору не пояснить, що так не можна; що це - найгірша дискредитація влади, яку тільки можна уявити та щирий-шатун. Не діло генпрокурора публічно опонувати опозиційним політикам з суто політичних питань та брутально-зневажливо ставитись до них у своїх публічних заявах. Генпрокурор - не політик, не керівник фракції, навіть не депутат, а той, хто хоча б формально повинен бути незалежним та не втягнутим в політичні протистояння. Хоча б формально.
Адже хто довірятиме обвинуваченням ТАКОГО прокурора, навіть якщо вони будуть правдивими та юридично бездоганними?

P.S. Особливо "забавно" чути від руйнівника: "... я ніколи не міняв своїх поглядів" і "мій друг - Вано Мірабішвілі".

Як повернути той капітал, який працює по всьому світу в офшорах? Це не дорога усипана цукром, але це велика робота для політиків. Зробивши легалізацію капіталу, ми повинні прийти до амністії, до амністії перш за все фіскальної. І це не популярні кроки. І ті хто збираються на вибори це не підтримують. Але ті хто хочуть бачити Україну ефективною – вони підтримають.

І після легалізації та амністії капіталу настане гарний час, як сповідь перед причастям. Бо сповідь для людини – це нульова декларація.

І не важливо ти службовець чи ні. Бо всі країни від Болгарії до Балтії керувалися триєдиним принципом: легалізація, амністія і нульова декларація. Це передбачає: людина фіксує не те, що вдома лежить, а те що вона принесла, поклала на рахунок і зафіксувала. І з цього моменту людина починає нові відносини зі своєю державою. І ці декларації – не підстава для прокуратури бігати за людиною.

Завдання держави зробити перший крок на зустріч. Не як прокуратуру пустити по сліду людини, а як з Різдва Хрестового почати нові відносини.

Нульова декларація, легалізація та амністія – це твоя сповідь перед державою за всі роки, і свідчення того, що з цього моменту всі ми разом, кожен українець починає нові відносини з державою. Хто залишиться працювати, хто буде ефективним при нових умовах – відповідь дасть сам ринок.
Але ваша природа має бути легальною. Кримінальну складову ми маємо віднести до особливого порядку застосування.

Уряд повинен це почути!

https://www.facebook.com/president.ukraine/posts/1692909580720859

Юрій Єхануров:
Про 08.08.08. Вже 7 років від початку російсько-грузинської війни. Сьогодні на цю тему багато написано.
В ті дні ми боролися з повінню на Прикарпатті. Ставили мости, відновлювали дороги, доставляли продовольство у відрізані водою села, день і ніч працювали військові медики, щоб не допустити епідемії.
Одночасно в Криму йшли планові навчання наших військ. Ми швидко відреагували на кавказькі події. За пропозицією Генерального штабу ЗСУ в Східний Крим додатково було передислоковано значні військові підрозділи з Миколаєва (2 доби) та Дніпропетровщини (4 доби). Все це широко висвітлювалось в ЗМІ. Ми продемонстрували вміння та готовність ЗСУ до блискавичної реакції в особливих умовах.
А потім депутати ВР - противники курсу Президента на підтримку Грузії - з усіма нами "розібрались".

Український кум Путіна та екс-очільник АП Віктор Медведчук сьогодні не працює в органах влади. І офіційно не має жодного бізнесу. Та за кіпрськими офшорами і тісними зв'язками з народними депутатами можна побачити, як зростає вплив Медведчука в політиці, силових структурах і бізнесі.





Столичний офіс Віктора Медведчука, українського кума російського президента і лідера громадського руху «Український вибір – право народу» розташований за адресою Велика Васильківська, 23-Б. Відвідувачі цього офісу дають комплексне уявлення про сфери впливу Віктора Медведчука.
ЧИТАТИ ДАЛІ...

У ТЕНЕТАХ МІФІВ БЕЗОПЛАТНОСТІ
Уже чверть століття ми живемо в якісно іншій системі координат. Час немалий. Та багато міфів старої системи ніяк не покинуть нас. Вони і далі насаджуються абсолютною більшістю українських політиків, а тому ( Read more... ) мушу зазначити ще два моменти. Перший: даний матеріал не має відношення до медичної реформи, яку пробують зараз почати в Україні. Бо нею не передбачається фундаментального демонтажу системи та відмови від бюджетного фінансування. Такий демонтаж потребує передусім «промивки» наших мізків. І в першу чергу в тих, кого ми уповноважуємо приймати рішення. А тому це швидше реакція на сплеск активності щодо захисту видатного досягнення комунізму – «безоплатної» медицини.
Другий момент. Очевидно, є необхідність пояснити, як і хто платить податки, наповнює наш спільний український казан. Бо це допоможе краще зрозуміти феномен «безоплатної платності». Про це скажу окремо.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=492712634404192&id=100009963799434

НАВІТЬ СИР У МИШОЛОВЦІ НЕ БУВАЄ БЕЗПЛАТНИМ
або: хто сплачує податки?
У продовження розмови щодо феномену «безоплатної платності» послуг держави варто уяснити природу податків. У повсякденному вжитку (і, на жаль, у багатьох підручниках) побутує їх поверхове розуміння.
Податки є нічим іншим як платою за послуги, які ми хочемо отримати з боку держави (освіта, медицина, безпека, оборона, суди і т.п.). І сплачуються всі вони з нашої з вами кишені. Бо треба розрізняти канал сплати податків і їх джерело.
Стосовно прибуткового податку не виникає особливих питань. Але спробуйте запитати будь-кого, скільки він заплатив сьогодні податків. У кращому випадку побачите затримку з відповіддю. А насправді ми щодня (або майже щодня) сплачуємо податки. 30% зведеного бюджету дає такий податок як ПДВ. Це спеціальна надбавка до ціни, яку кожен з нас сплачує, купуючи той чи інший товар. Її «вішають» на всі товари. Можна було б вчинити інакше. Скажімо, пляшка води коштує 10 грн. Сходіть у банк, сплатіть 2 грн. податку (20%), прийдете в магазин і отримаєте за 10 грн. воду. Незручно. Тому і за воду, і надбавку ми платимо (як і в інших країнах) в одному місці. Магазин у даному випадку виконує функції податкового агента, перераховуючи взяті з нас перед цим кошти у вигляді цінової надбавки, що не має відношення до самого проданого товару.
Акциз – це така сама надбавка до ціни, тільки додається вона до ціни не всіх товарів. Взяли з вашої кишені цю надбавку на заправці пальним і перерахували до бюджету, залишивши собі ціну пального.
В обох випадках джерелом виплати є кишеня громадян, хоча канал оплати – через підприємства. До речі, і прибутковий податок з громадян платимо не ми, а у більшості випадків роботодавець. Але в цьому випадку ніхто з нас ні хвилини не сумнівається в тому, що платимо ми.
Трохи складніше з податком на прибуток та ЄСВ, які теж у кінцевому рахунку взяті з нашої кишені.
Тільки чотири зі сплачених податків (ПДВ, акциз, на доходи громадян, на прибуток) дали ¾ усіх доходів зведеного бюджету (14 тис. у середньому з людини).
А тепер ще раз до «каші» в наших мізках, що провокує живучість міфів безоплатності. Коли ми сплачуємо податки, ми не знаємо, на які конкретні цілі вони підуть. Якщо 10 чоловік увіллють по літрі води у відро, а потім перехожий вип’є склянку води з цього відра, ніхто не знатиме, чию воду він випив. Але всі розуміють, що «воду» дало не відро (держава через бюджет), а люди, які туди «воду» налили (сплатили податки).
Вкотре хочу наголосити. Нічого не буває безплатним. Навіть сир у мишоловці є платним. Щоправда, для любителів сиру у мишоловці ця плата є останньою і найвищою.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=493761110966011&id=100009963799434