Expand Cut Tags

No cut tags
І ЗНОВУ ПРО ІТАЛІЙСЬКУ СПРАВУ ІТАЛІЙЦЯ

Чому вона така важлива для нас?
Не лише тому, що Віталій Марків, заарештований в Італії фактично за несення бойової служби в СВОЇЙ країні, є нашим побратимом.
Чому так піднялась за Марківа Україна, від бійців, які служать разом з Віталієм - аж до представників влади в Україні?
Чому міністр зустрічається з італійським послом?*
https://censor.net.ua/photo_news/446911/avakov_predmetno_poyasnil_poslu_italii_absurdnost_obvineniyi_v_adres_zaderjannogo_voennoslujaschego
Чому журналісти обривають телефони усім, хто знає хоч щось по цій справі?

... тому що зараз, після арешту Марківа, багато хто з військовослужбовців замислився - а чи так вже безпечно їм, воювавшим та воюючим на сході нашої країни, виїздити за кордон.
Адже кожного з них може бути заарештовано по зфабрикованих свідченнях, взятих в ДНР, ЛНР, РОсії. Адже на кожного з захисників України може бути заведена справа "за тероризм", "за вбивство", "за участь в бойових діях, під час яких загинули....."
Адже наша війна, яка стала для нас священною - війна з окупантом - не визнана у світі як війна за визволення.
І як вона може бути визнаною світом, якщо навіть рідна країна не вважає це війною.

... тому що навіть волонтери зараз замислились - а чи так вже безпечно українцям подорожувати світом?

Про складні нюанси перекладу з італійського на українську - в матеріалі Хавра
https://www.facebook.com/khavryuchenko.oleksiy/posts/10213575432844713?pnref=story

І прошу репосту знову.
Кожен матеріал по Італійцю мусить бути розшарений інтернетом.

додаток
збірка матеріалів по Італійській справі
https://www.facebook.com/evgeniy.vainshtein/posts/10213726160887815

https://hromadske.ua/posts/kiler-chy-dobrovolets-chomu-ukraintsia-markova-zynuvachuiut-u-vbyvstvi-italiiskoho-fotokora

https://www.facebook.com/yana.slesarchuk/posts/1528462413882949?pnref=story

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1475895892471107
"Гібридна війна" виявилася надто зручною для всіх, крім українських людей. Росії вона дала простір для маневру та сумнозвісне "їхтамнєт". Міжнародна спільнота отримала індульгенцію за невиконання своїх зобов'язань захищати територіальну цілісність України — бо ж якщо "їхтамнєт", то начебто й робити там нічого.
Зручною гібридна війна виявилася і для української влади — як стабільне джерело доходу та виправдання у відповідь на невдоволення людей — "не розкачуйте човна, а то путін нападе". Щоб скористатися гібридною війною, слід було створити безліч гібридних понять, конструкцій та статусів — кінцева мета яких, знову ж таки, або отримання прибутку, або маніпулювання протестними настроями людей, яким "жити по-новому" стало складніше, ніж по-старому.
Гібрид започаткувала антитерористична операція, в яку перетворилася оборона України за останні три роки. Причому сумнівна гібридність АТО полягає в тому, що АТО дає підстави застосовувати збройні сили, але не дає підстав армії воювати. Для боротьби з терористами армія може перекривати дороги, ставити блокпости, контролювати переміщення людей тощо, але жодна антитерористична операція не передбачає ведення бойових дії. Режим антитерористичної операції — специфічний режим в умовах мирного часу. Тож до кожного, хто захищав нас від початку АТО, колись можуть прийти й запитати: "Хлопче, а що ти робив зі зброєю в руках на Донеччині та Луганщині у МИРНИЙ час?"
Далі гібрид зростав завдяки мінським домовленостям, які невідомо чому замінили собою міжнародні договори і стали "безальтернативними".
У ТЕНЕТАХ МІФІВ БЕЗОПЛАТНОСТІ
Уже чверть століття ми живемо в якісно іншій системі координат. Час немалий. Та багато міфів старої системи ніяк не покинуть нас. Вони і далі насаджуються абсолютною більшістю українських політиків, а тому Read more... ) мушу зазначити ще два моменти. Перший: даний матеріал не має відношення до медичної реформи, яку пробують зараз почати в Україні. Бо нею не передбачається фундаментального демонтажу системи та відмови від бюджетного фінансування. Такий демонтаж потребує передусім «промивки» наших мізків. І в першу чергу в тих, кого ми уповноважуємо приймати рішення. А тому це швидше реакція на сплеск активності щодо захисту видатного досягнення комунізму – «безоплатної» медицини.
Другий момент. Очевидно, є необхідність пояснити, як і хто платить податки, наповнює наш спільний український казан. Бо це допоможе краще зрозуміти феномен «безоплатної платності». Про це скажу окремо.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=492712634404192&id=100009963799434

НАВІТЬ СИР У МИШОЛОВЦІ НЕ БУВАЄ БЕЗПЛАТНИМ
або: хто сплачує податки?
У продовження розмови щодо феномену «безоплатної платності» послуг держави варто уяснити природу податків. У повсякденному вжитку (і, на жаль, у багатьох підручниках) побутує їх поверхове розуміння.
Податки є нічим іншим як платою за послуги, які ми хочемо отримати з боку держави (освіта, медицина, безпека, оборона, суди і т.п.). І сплачуються всі вони з нашої з вами кишені. Бо треба розрізняти канал сплати податків і їх джерело.
Стосовно прибуткового податку не виникає особливих питань. Але спробуйте запитати будь-кого, скільки він заплатив сьогодні податків. У кращому випадку побачите затримку з відповіддю. А насправді ми щодня (або майже щодня) сплачуємо податки. 30% зведеного бюджету дає такий податок як ПДВ. Це спеціальна надбавка до ціни, яку кожен з нас сплачує, купуючи той чи інший товар. Її «вішають» на всі товари. Можна було б вчинити інакше. Скажімо, пляшка води коштує 10 грн. Сходіть у банк, сплатіть 2 грн. податку (20%), прийдете в магазин і отримаєте за 10 грн. воду. Незручно. Тому і за воду, і надбавку ми платимо (як і в інших країнах) в одному місці. Магазин у даному випадку виконує функції податкового агента, перераховуючи взяті з нас перед цим кошти у вигляді цінової надбавки, що не має відношення до самого проданого товару.
Акциз – це така сама надбавка до ціни, тільки додається вона до ціни не всіх товарів. Взяли з вашої кишені цю надбавку на заправці пальним і перерахували до бюджету, залишивши собі ціну пального.
В обох випадках джерелом виплати є кишеня громадян, хоча канал оплати – через підприємства. До речі, і прибутковий податок з громадян платимо не ми, а у більшості випадків роботодавець. Але в цьому випадку ніхто з нас ні хвилини не сумнівається в тому, що платимо ми.
Трохи складніше з податком на прибуток та ЄСВ, які теж у кінцевому рахунку взяті з нашої кишені.
Тільки чотири зі сплачених податків (ПДВ, акциз, на доходи громадян, на прибуток) дали ¾ усіх доходів зведеного бюджету (14 тис. у середньому з людини).
А тепер ще раз до «каші» в наших мізках, що провокує живучість міфів безоплатності. Коли ми сплачуємо податки, ми не знаємо, на які конкретні цілі вони підуть. Якщо 10 чоловік увіллють по літрі води у відро, а потім перехожий вип’є склянку води з цього відра, ніхто не знатиме, чию воду він випив. Але всі розуміють, що «воду» дало не відро (держава через бюджет), а люди, які туди «воду» налили (сплатили податки).
Вкотре хочу наголосити. Нічого не буває безплатним. Навіть сир у мишоловці є платним. Щоправда, для любителів сиру у мишоловці ця плата є останньою і найвищою.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=493761110966011&id=100009963799434
Віктор Пинзеник:
У лабіринтах подій тижня малопоміченим залишилося рішення Уряду реструктурувати свої борги. Йдеться про кругленьку суму – 222 мільярди, а разом з відсотками за ними, які конвертують у борг, - 229 млрд. Сплату цього боргу переносять на період 2025-2047 рр.
Важко віднести це рішення до таких, що радують. Подібні сигнали не втішають інвесторів. Та головне навіть не в цьому.
Зазвичай реструктуризацію роблять для зменшення видатків і боргового тиску на країну. Але це не про нас. Бо в нас це роблять, щоб видатки збільшити. І це при тому, що існуючу велику нестачу коштів бюджету фінансують за рахунок стрімкого зростання боргу. Він у нас уже вимірюється трильйонами. А за цей рік очікується приріст ще на 366 млрд.
Унікальна для розуміння логіка реструктуризації, чи як її називають малозрозумілим словом – репрофайлінг.
МАНИФЕСТ

Это война.
Она пришла однажды в Украину. Принесли её россияне. И я настаиваю на этом определении.
Мы воюем с этой войной и с Россией, оккупантом нашей страны
ремарочка
если я пишу посты на русском языке, то в первую очередь для них - россиян, думающих, что они ни при чём, что войны дело политиков. Пусть читают, пусть понимают, КАК это – быть гражданами своей страны, а не рабами своей власти.

Это Украина.
Моя земля. Наша земля.
Залитая кровью земля.
И кровь эта каждой каплей стучит в моё сердце - и в сердца близких мне людей, моей семьи, моих товарищей по бою.

Это флаг Украины.
Он всегда был священным для нас - но за три года войны этот измученный, окровавленный флаг стал абсолютным нашим спутником, оберегом, смыслом.

Флаг Украины всегда вывешивался на Доме Ф.О.Н.Д.а - где бы мы ни снимали этот Дом.
А я мечтала о флагштоке. Чтобы флаг можно было вывешивать как можно выше. Чтобы можно было поднимать его утром. И опускать, если вдруг флаг истрепался и нам нужно его сменить.
Мы вкопали флагшток и вывесили флаг. Мы пели гимн, пока шёл кверху наш флаг. И мои маленькие внуки пели гимн вместе со взрослыми, провожая флаг, взлетающий в небо.

... но уже сегодня наш флаг приспущен и повязан чёрной лентой.
Сегодня на фронте погиб один боец.
Всего один боец. Я даже ещё не знаю, кто он. Знала ли я его. был ли это боец или офицер.
Не знаю.
Но мы приспускаем флаг и повязываем его чёрной лентой.
Завтра флаг будет приспущен.

Каждый день, когда на фронте погибает хоть один боец - наш флаг будет приспущен и повязан чёрной лентой.
Один день нашего личного траура по погибшему бойцу.

Это Киев.
Я еду по Киеву. Я смотрю на билборды. На них Read more... )



https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1401090946618269?ref=notif¬if_t=notify_me¬if_id=1493156002532611

Реквизиты Ф.О.Н.Да Дианы Макаровой.
Верно, все старые пророчества предсказывали полную катастрофу; одно пресказывало, что петух потеряет все свои перья, но обретет новые, красивее прежних. Французы от природы не любят чересчур легкую жизнь, они - они как феникс, возрождаются из пепла. Они твердо верят, что тот, кто побеждает - проигрывает.
Тем времнем поменялось правительство, но это никого не взволновало.
................
................
И потому, естественно, правительство сменилось, но жизнь французов продолжалась в прежнем русле.
Все были счастливы, потому что мужчины живы и многие уже вернулись домой. Трудности были главным образом личные - наличие бензина и сливочного масла.
Эти две мороки больше всего беспокоили людей.
................
..............
................
Все задышали полной грудью у всех были хлеб, масло, вино, овощи, и люди забыли о бедах. И занялись уборкой урожая.
...........
Единственной заботой, и очень серьезной, остается бензин. Конечно, во Франции его нет, пытаются заменить углем, для грузовиков сгодится, но не для легковых автомобилией. Да и как появиться бензину, если англичане продолжают подрывать танкеры и не дают им прохода?
Единственный выход ныне - не использовать бензин и собрать то, что имеется. Вроде разумно, только вот все предприятия прекратили работу, поэтому время от времени выделяется день, когда разрешается совершать поездку. Купить бензин нельзя, но ехать можно....
.............
............
.............


В общем, все деловито ко всему приспосабливаются, и, должна сказать, французы вполне довольны, комбинируя, замышляя и добиваясь успеха, но превыше всего экономя...........
Я спрашиваю молодых людей, каково им, и они отвечают, что очень довольны. Говорят, что ощущают, будто у них есть будущее, что устали от своих слабостей и пороков, что окажись победа чересчур легкой, слабостей было бы больше, а сейчас - о, сейчас есть чем заняться, надо восстановить Францию, появилось будущее; нужно больше электричества, Франция должна стать самодостаточной, и они верят, что так и произойдёт, считают, что французы чересчур разнюнились, а это неправильно. Как бы там ни было, они с надеждой смотрят в будущее, и кроме того, не стремятся к демократии, как прежде; придется устроить всё по другому. Короче, они живы и любят жизнь.
Пожилые люди, оправившись от шока, тоже довольны, никто, похоже, не горюет, как выразилась Мадлен Роп, добравшись из Белле из самого Бордо. И не подумаешь, что страна побеждена, совсем нет; люди как будто очнулись.
Ну да, они немного расстраиваются из-за предсказаний, все предсказывают, что петух потеряет перья, но он оправиться и закукарекает громче прежнего; все утверждают, что после худшего всегда следует лучшее, и есть ведь святая Одилия, которая предсказала, что после кровопролития в июне, четыре месяца спустя Франция заблистает сильнее прежнего. А почему бы и нет?

(с) Гертруда Стайн "Войны, которые я выидела".

Profile

nazavzhdy

July 2017

S M T W T F S
      1
23 4 567 8
9 1011 121314 15
16171819 202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Page generated Jul. 22nd, 2017 02:36 pm
Powered by Dreamwidth Studios