Expand Cut Tags

No cut tags
[personal profile] nazavzhdy
У ТЕНЕТАХ МІФІВ БЕЗОПЛАТНОСТІ
Уже чверть століття ми живемо в якісно іншій системі координат. Час немалий. Та багато міфів старої системи ніяк не покинуть нас. Вони і далі насаджуються абсолютною більшістю українських політиків, а тому (і це набагато гірше) продовжують панувати в наших головах.
Один з таких міфів – це міф про безоплатність медицини, освіти та інших сфер. Змінилося тільки одне: раніше ми дякували партії за цю безоплатність, а зараз – державі. На жаль, ця, м’яко кажучи, неправильна ідеологія безоплатності зафіксована в нашій Конституції.
Та задайте собі неминуче очевидне питання: а звідки беруться кошти на зарплати лікарів, учителів, на утримання шкіл, лікарень тощо? Може ці витрати бере на себе США чи Росія? Та нібито ні. Оплата йде через бюджет з наших із вами кишень, із кишені тих, кому надаються так звані безоплатні медична допомога та освіта.
Кашу в наших головах, напевно, робить наступна обставина. Коли ми купуємо хліб, то розуміємо, за що платимо. Насправді, крім очевидної і зрозумілої оплати хліба, ми водночас платимо й за багато чого іншого, абсолютно не пов’язаного з хлібом, наприклад, за освіту, медицину, оборону та інше. Бо крім ціни хліба ми, громадяни, ще сплачуємо ПДВ, а точніше сплачуємо через цей податок уже згадані «безоплатні» послуги. Тільки, купуючи хліб, ми розуміємо, що платимо тим, хто на всіх ланках виробляв цей хліб. Сплачуючи ПДВ чи інші податки, ми не знаємо, на які цілі в кінцевому рахунку підуть наші гривні. Бо така природа бюджету. Це кошик, а ще простіше – «общак» усієї української громади.
Дана обставина (відсутності прямої прив’язки оплати) не міняє суті. Бо не буває нічого безоплатного. За все треба платити. Усім. І всі громадяни України завжди це робили і роблять. Минулого, 2016 року, кожен з нас заплатив тільки 5,5 тис. грн. ПДВ. До речі, це більше, ніж прибуткового податку – в середньому 3,3 тис. грн. на людину.
Нав’язувана нам політика «безоплатності» реально обходиться всім багатократною платністю. Перший раз ми платимо за «безоплатну» медицину, сплачуючи податки. Другий раз платимо, коли чиновник знаходить схеми, як дорожче купити ліки чи отримати відкати на будівництві лікарні або школи. Ці гроші йдуть у чиїсь кишені, минаючи медицину, хоча у звітності проходять як видатки на медицину. Третій раз ми платимо під час візиту до лікаря системи «безоплатної» медицини.
Неправильність системи і в тому, що платна «безоплатність» по-різному стосується нас. Бо одні відвідують заклади, де є краще обладнання і навіть безоплатні медикаменти, інші не бачать ні першого, ні другого.
Насамкінець мушу зазначити ще два моменти. Перший: даний матеріал не має відношення до медичної реформи, яку пробують зараз почати в Україні. Бо нею не передбачається фундаментального демонтажу системи та відмови від бюджетного фінансування. Такий демонтаж потребує передусім «промивки» наших мізків. І в першу чергу в тих, кого ми уповноважуємо приймати рішення. А тому це швидше реакція на сплеск активності щодо захисту видатного досягнення комунізму – «безоплатної» медицини.
Другий момент. Очевидно, є необхідність пояснити, як і хто платить податки, наповнює наш спільний український казан. Бо це допоможе краще зрозуміти феномен «безоплатної платності». Про це скажу окремо.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=492712634404192&id=100009963799434

НАВІТЬ СИР У МИШОЛОВЦІ НЕ БУВАЄ БЕЗПЛАТНИМ
або: хто сплачує податки?
У продовження розмови щодо феномену «безоплатної платності» послуг держави варто уяснити природу податків. У повсякденному вжитку (і, на жаль, у багатьох підручниках) побутує їх поверхове розуміння.
Податки є нічим іншим як платою за послуги, які ми хочемо отримати з боку держави (освіта, медицина, безпека, оборона, суди і т.п.). І сплачуються всі вони з нашої з вами кишені. Бо треба розрізняти канал сплати податків і їх джерело.
Стосовно прибуткового податку не виникає особливих питань. Але спробуйте запитати будь-кого, скільки він заплатив сьогодні податків. У кращому випадку побачите затримку з відповіддю. А насправді ми щодня (або майже щодня) сплачуємо податки. 30% зведеного бюджету дає такий податок як ПДВ. Це спеціальна надбавка до ціни, яку кожен з нас сплачує, купуючи той чи інший товар. Її «вішають» на всі товари. Можна було б вчинити інакше. Скажімо, пляшка води коштує 10 грн. Сходіть у банк, сплатіть 2 грн. податку (20%), прийдете в магазин і отримаєте за 10 грн. воду. Незручно. Тому і за воду, і надбавку ми платимо (як і в інших країнах) в одному місці. Магазин у даному випадку виконує функції податкового агента, перераховуючи взяті з нас перед цим кошти у вигляді цінової надбавки, що не має відношення до самого проданого товару.
Акциз – це така сама надбавка до ціни, тільки додається вона до ціни не всіх товарів. Взяли з вашої кишені цю надбавку на заправці пальним і перерахували до бюджету, залишивши собі ціну пального.
В обох випадках джерелом виплати є кишеня громадян, хоча канал оплати – через підприємства. До речі, і прибутковий податок з громадян платимо не ми, а у більшості випадків роботодавець. Але в цьому випадку ніхто з нас ні хвилини не сумнівається в тому, що платимо ми.
Трохи складніше з податком на прибуток та ЄСВ, які теж у кінцевому рахунку взяті з нашої кишені.
Тільки чотири зі сплачених податків (ПДВ, акциз, на доходи громадян, на прибуток) дали ¾ усіх доходів зведеного бюджету (14 тис. у середньому з людини).
А тепер ще раз до «каші» в наших мізках, що провокує живучість міфів безоплатності. Коли ми сплачуємо податки, ми не знаємо, на які конкретні цілі вони підуть. Якщо 10 чоловік увіллють по літрі води у відро, а потім перехожий вип’є склянку води з цього відра, ніхто не знатиме, чию воду він випив. Але всі розуміють, що «воду» дало не відро (держава через бюджет), а люди, які туди «воду» налили (сплатили податки).
Вкотре хочу наголосити. Нічого не буває безплатним. Навіть сир у мишоловці є платним. Щоправда, для любителів сиру у мишоловці ця плата є останньою і найвищою.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=493761110966011&id=100009963799434

Date: 2017-06-17 03:40 pm (UTC)
alert_ua: (Default)
From: [personal profile] alert_ua
Дуже толкова і цікава стаття.
Водночас нічого зайвого.
але скільки людей, котрим потрібна ця фінансова-податкова грамота змогли подужати її, змогли цим зацікавитися?
я це все знаю, і прочитала ще раз, покивала головою і на тім побігла далі.
85% населення отак і біжуть киваючи, сплачуючи і рахуючи, що хтось нехай там зверху у Кийові вирішує.

Profile

nazavzhdy

June 2017

S M T W T F S
     123
4 56 78910
1112 13 14151617
18192021222324
252627282930 

Page Summary

Style Credit

Page generated Jun. 23rd, 2017 07:00 am
Powered by Dreamwidth Studios