Expand Cut Tags

No cut tags
[personal profile] nazavzhdy
Ви помітили - я набагато рідше зараз прошу вас про допомогу.
Ви розумієте, чому це так. Від втоми. Вашої, нашої, моєї...
Ця втома не відноситься до нашої роботи. Ми знаємо, на що йшли, ми вміємо робити те, що робимо. Але просити грошей - це така мука...
Ви розумієте.
Я тут пишу - ви, ми - наче розділяю тих, хто дає гроші для фронту, і тих, хто ті гроші перенаправляє в закупки, в розвезення та висилання закупленого.
Насправді це не зовсім так. Ми такі ж як ви. Я сушу голову, де мені взяти грошей на оренду будинку Ф.О.Н.Д.у. А тим часом днями виклала з тих грошей, що на оренду чотирнадцять тисяч. Виклала на покупку генератору для артилерії.
Не замислюючись. Бо це важливіше.

Донька отримала зарплатню, і ми поїхали, аби купити мені туфлі. У мене лишались одні, і ті страшенно порвались. Де туфлі - там штанці та блузки. Вдягатись треба, за три роки обносишся, це зрозуміло. Але, приміряючи та вдивляючись в цінники, увесь час думалось - лише найважливіше. Бо частина з тих грошей теж буде вкладена до фронтових грошей.
Ми теж донори нашого Ф.О.Н.Д.у
Ми - такі ж як ви.

Ви можете вкладати гроші, але коли потрібні руки - багато хто з вас приїде й допоможе звичайною фізичною працею.
Ви - такі ж як ми.

Тому я сподіваюсь, що ви розумієте усе навіть без слів. Ми з вами вже довго разом працюємо. Четвертий рік. Пора б одне одного знати.
Але я пишу слова. Моя робота заключається ще й в тому, щоб писати слова. І я сподіваюсь, що моє слово про фронт, про тих, хто там, і хто теж стомився, ясне діло, але усе одно вони там, і будуть там - це слово буде кимось прочитане.

Ось фото хлопця. Бачте, який. Спробуй такого вдягнути.
Ми вдягнули.
Тут нема фото дівочих ніжок, взутих в берці 36-го розміру. Я не посміла фотографувати.
Тим берцям вже років зо три. Треба нові. Ми ще не знайшли. Спробуй знайти тридцять шостий...
Ось хлопці закидують в машину усе. що ми привезли. Ми не змогли проїхати до них, за останні півкілометра вгрузли в пісок. Тому назустріч нам вискочив загін, а позаду прийшов грузовик. Бо в щось менше груз би не вліз.
А ось чергова заявка - мішки, гвіздки, скоби. Ці бойові замовники йдуть вперед. Вони увесь час просуваються вперед, відгризаючи у ворога нашу землю по метру. І ми мусімо їм допомогти укріпитись на тій відгризеній землі.
Форма...
Ми так не хотіли її купувати. Форма вже є, зараз не 14-й рік. І є підмінка. Але...
Завжди знаходиться отаке але...
Коли ти стоїш в тій формі на промзоні - то подібне стояння цілком зрозуміло. Як зрозумілим стане і лахміття, в яке дуже швидко перетвориться і форма, і підмінка.
А мова ж йде не лише про промзону. Десь в секторі М є такий нулік, звідки хлопці й за сигаретами не завжди можуть вискочити. Не те що з"їздити в найближче містечко, аби знайти воєнторг та докупити собі камуфляжу на ще одну підмінку. Бо в них же зарплати огого, так-так, ми знаємо. Але...
І таких нуліків дуже багато насправді. І ось зараз йдуть заявки. Поки що в цілому комплектів на тридцять, але будуть йти ще.
Народила Сніжана. Тепер в сім"ї цих інтернатських дітей з"явився маленький хлопчик. Стипендії ще трохи лишилось, але що ж та однотисячева стипендія на двох - маму й дитину? Треба дати грошей. Або те, що їм необхідне хоча б зараз, поки вони ще в лікарні.
А ось сума на голову. Ага, голову двигуна. Я, коли чую:
- Діана, в нас капєц. Голова полетіла. - сама завжди хапаюсь за голову.
Бо дуже добре знаю ціни. Оця головка, що на сьогодні - 16 тисяч гривень. І винь та полож. Бо хлопці щойно вийшли, і вийшли в такий звіздорєз, що мама-не-горюй. І без машини. Бо ж голова.
тому я вину і положу 16 тисяч гривень - хоча де я їх знайду, ще навіть не уявляю.
А ось кошторис на ремонт казарми. Боюсь рахувати, на яку суму. а рахувати прийдеться, бо казарма - це теж вклад для фронту. Навіть якщо казарма знаходиться на ППД.
Дуже серйозна заявка з сектору М. Знову сектор М.
Туди потрібен прилад нічного бачення. І кров з носу він туди потрібен. Якщо ми не зможемо зробити нічник саме ТИМ хлопцям - грош нам ціна. Бо ті хлопці - то просто шалені хлопці, шаленої бригади.

А знаєте, я ж усе це озвучила в довільній формі, і дуже-дуже поверхово. Це ж лише вершечок наших заявок.
Озвучувала, як думала. думала, як мати перераховувала дітей. рахувала, як ці три роки навчили - чітко, швидко й найекономніше.

Можна захлинутись криком - люди, в нас там війна, ви що, не бачите!
Можна схтилитись в поклоні - люди, я знаю, як вам тяжко, але ще трішечки, там же стоять наші хлопчики, та й дівчатка...
Не хочу.
Бо ви й так усе те знаєте.
Бо ви такі ж як ми, а ми такі як ви. І бути нам разом аж до кінця війни.
До перемоги, в яку я продовжую вірити, незважаючи ні на що.

Просимо допомоги.
Ф.О.Н.Д.уклінно просить фінансової допомоги. Або допомоги будівельними матеріалами для ремонту казарми.
А коли ви приймете рішення допомогти фронту разом з нами - прошу, наші реквізити завжди знаходяться тут
https://www.facebook.com/fondDM/posts/1615417812050324

головні з них оці
Приватбанк, на имя Анны Косиновой

КАРТЫ ДЛЯ ПОМОЩИ ФРОНТУ

5168742325629057 гривневая карточка
5168742011739731 евро
5168742017380183 долларовая

ТАКОЖ ПРАЦЮЄ НОВА АЛЬТЕРНАТИВНА КАРТКА ОЩАДБАНКУ - збір на потреби фронту

4790 7010 0831 3362 Ощадбанк
Макарова Діна Костянтинівна

Карточка для помощи мирным жителям и переселенцам:
4731 2171 1344 8573, Приватбанк, Анна Косинова

PayPal btf-1@ukr.net

І дякую вам, люди.
Завжди дякую.
І прошу репосту. Репост завжди сильна підмога.



















https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1433142963413067

Реквизиты Ф.О.Н.Да Дианы Макаровой.

Profile

nazavzhdy

June 2017

S M T W T F S
     123
4 56 78910
1112 13 14151617
18192021222324
252627282930 

Style Credit

Page generated Jun. 23rd, 2017 07:01 am
Powered by Dreamwidth Studios