Expand Cut Tags

No cut tags
[personal profile] nazavzhdy
Травень є травень. І ми неповторно живі,
й наші сади мов ліси з непролазною тінню.
Скільки тепла подаровано цьому камінню,
світла — цим вікнам, підземного тління —

траві?

Скільки увімкнуто в нас кольорових вогнів?
Травня несем на собі неспокійну відзнаку:
тут, між великістю каменя й малістю злаку,
чи не обернеться милість природи на гнів?

Скільки на наших очах облетіло кульбаб?
Що залишається — стебел пусте безголів’я?
Мислячих стебел розкішно-густе пустослів’я?
Стежмо за вітром, і промінь — мов поданий трап.

Кров переміниться. Цвіт на каштанах мине.
Ми поспішаємо жити, немов після мору.
Може, у тім і спасіння — пізнати цю пору,
ніби останнє цвітіння. Єдине. Одне.

Date: 2017-05-24 05:39 pm (UTC)
tranquiler: (Default)
From: [personal profile] tranquiler
Як ґарно... Я мало знайомий з українською поезіею, але вірш чудовий...

Profile

nazavzhdy

June 2017

S M T W T F S
     123
4 56 78910
1112 13 14151617
18192021222324
252627282930 

Page Summary

Style Credit

Page generated Jun. 23rd, 2017 07:00 am
Powered by Dreamwidth Studios